Сердечно вітаю всіх Вас, боголюбні архіпастирі та пастирі, благочестиві ченці та чернечі, дорогі брати та сестри, з великим святом Різдва за тілом Господа Бога та Спасителя нашого Ісуса Христа.
Різдво Христове — це велике Свято, сповнене тихої радості, яку принесла на землю велика Божественна любов. «Бог є любов» (1 Ін. 4:8), яка наповнена миром, радістю та блаженством. Однією з властивостей Божественної любові є те, що любов не може замикатися сама в собі, любов завжди відкрита, вона хоче, щоб інші були причетниками її блаженства. Саме задля цього Божественна любов створила людину: Бог, наш Творець і Творець, захотів, щоб ми, люди, стали причасниками того блаженства, радості та світу, якими сповнена Божественна природа.
Великий захід Божественної любові був дарований людині при його творінні, адже Господь не тільки створив людину і вдмухнув в особі її подих життя, Господь прикрасив людину Своїм Божественним чином. Але ще більша міра Божественної любові дарована людині при її викупленні, адже для цього Бог, Всемогутній Творець і Творець світу, приходить на землю і приймає на Себе образ людини.
Коротко кажучи, можна сказати, що Божественна любов при викупленні людини є більшою від Божественної любові при творенні людини тому, що при творенні людини земля стає людиною, а при викупленні — людина стає Богом.
Здійснилася «велика благочестя Таємниця: Бог з'явився в тілі» (1 Тим. 3, 16). Якою красивою та світлою є сторінка священної історії Христового Різдва. Світ жив своїм звичайним життям, в якому неправди було більше, ніж правди, зла більше, ніж добра, в якій ненависть була більшою пошаною, ніж любов. У такий порочний світ скромно і тихо приходить Предвічний Бог. Предвічний Син Предвічного Бога Отця народжується від Пречистої Діви Марії. Як Творець і Владика всього світу, Господь міг би народитися в найрозкішніших царських палатах, в оточенні найбільших і найсильніших цього світу, але Син Божий прийшов не для того, щоб скористатися досягненнями земного прогресу, створеного занепалим людським розумом, а для того, щоб загиблої людини повернути до Раю. Господь народився в убогій печері, яка була образом спустошеної гріхом людської душі і яка перетворилася на світлий палац Небесного Царя. Святі Ангели літали над благословенною печерою і співали чудову пісню: «Слава у вишних Богові і землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 14).
Першими, хто отримав звістку про пришестя у світ Бога, були Вефлеємські пастушки. Ним явився Ангел Божий і сказав: «Не бійтеся; я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, що Христос Господь; і ось вам знак: ви знайдете Немовля в пеленах, що лежить у яслах» (Лк. 2, 10–12). Пастушки перші із земнородних прийшли в печеру і вклонилися Богонемовля Христові, розповівши все, що сповістив їм Ангел.
Цього ж дня в благословенну печеру прийшли три царі зі сходу, які були Волхвами, тобто мудрецями. Волхви прийшли з різних країн, незалежно один від одного. Любов до Істини звела їх через чудову зірку і привела їх до Вефлеємської печери. Волхви з благоговінням вклонилися новонародженому Царю Неба та землі і принесли Йому свої «дарунки: золото, ладан та смирну» (Мф. 2, 11). Золото, як знак того, що у світ прийшов «Цар царів» (Об'явл. 17, 14), ладан, як знак того, що у світ прийшов «Першосвященик майбутніх благ» (Євр. 9, 11), і смирну, як символ того, що новонароджений Месія-Христос врятує людство через Свою живоносну смерть.
Цар Ірод, дізнавшись, що у світ народився Цар Юдейський, як Його називали Волхви, стривожився і підняв меч, щоб убити Божественне Дитя. І загинуло від руки злого Ірода чотирнадцять тисяч невинних немовлят, що стали першими мучениками за Христа.
Так неоднозначно цей світ зустрів Христове Різдво. Подібне ставлення до Різдва Христового, до великої Таємниці пришестя у світ Бога існує і сьогодні. Одні люди шанують Спасителя і Господа, моляться Йому і намагаються своє життя вибудовувати на священних завітах Живого Бога. Інші — свої людські бажання ставлять вище за Божественні закони. Такі люди для задоволення своїх амбіцій нерідко піднімають мечі та вбивають інших.
Сьогодні день миру і Божого благовоління, і ми, православні християни, смиренно поклоняємось своєму Творцеві і Творцеві і дякуємо Йому за те, що Його любов не залишила нас, грішних. Ми, люди, відвернулися від Бога, але Бог не відвернувся від нас: Бог прийшов на землю, взяв на Себе нашу людську природу, очистив і освятив її і повернув нам загублений Рай.
Сьогодні ми молимося за весь світ і за тих, хто підносить проти нас меч. Ми молимо Бога, щоб Господь навчив їх, щоб вони згадали, що всі ми є дітьми одного Бога, що Бог створив нас не для того, щоб ми грабували один одного і вбивали один одного, а для того, щоб ми жили у мирі та любові до Бога та між собою.
Ще раз щиро вітаю всіх Вас, дорогі брати та сестри, зі святом Різдва Христового. Бажаю всім здоров'я та порятунку, мужності та терпіння у подоланні труднощів земного життя. Нехай мир Божий і Боже благовоління наповнюють нашу землю та наше життя. Нехай Вефлеємська зірка засяє над кожним із нас і допомагає нам у жорстокому кругообігу земного життя знайти та зберегти Істину, якою для нас, людей, є наш Спаситель і Господь Ісус Христос (Ів. 14, 6). У Христі ми знайдемо те щастя та блаженство, яке ми, кожен по-своєму, постійно шукаємо, але яке є лише там, де панує Бог. Амінь.
З Різдвом Христовим!
Смиренний
+Онуфрій
Митрополит Київський та всієї України
Різдво Христове, 2022/2023 рр.,
м. Київ
