Антипасха і Радониця.

Восхвалимо цей новий, прекрасний день, в який ми святкуємо відновлення воскресіння. Пасха Христова відзначалася Церквою Христовою цілий тиждень, а недільний день називається Антипасхою (цього року 1 травня) . Пасха є оновлення світу і звільнення померлих праведників з пекла; Антипасха ж є відновлення воскресіння, подібно до того, як в старому законі Бог заповідав в Єгипті Мойсеєві так: "Ось Я позбавляю людей Моїх від роботи фараонової і звільняю від мучителів його, щоб ти пам’ятав день спасіння твого, коли я переміг ворогів твоїх, о Ізраїль"! Так і ми звершуємо нині свято переможного дня Христового, в який Він приніс спасіння всьому світу, переміг начальника влади темної; тому і хліб - артос (слово "артос" грецьке, воно означає "квасний, дріжджовий хліб" і згадується в Євангеліях в грецькому тексті при здійсненні Таємної Вечері Господа нашого Ісуса Христа) від Пасхи і до цього дня був освячений в церкві. А нині возноситься ієреями, преломлюється подібно до опрісноків, які були пронесені по пустелі на головах левітів, доки перейшли Червонє море, і тоді вже хліб цей посвячений був Господеві і ті, що куштували його були здорові і ворогам страшні. Ізраїльтяни, позбавившись від тілесного рабства, пам’ятали цю подію, святкуючи день опресночний; а ми, спасені Владикою Христом від рабства уявному фараонові - дияволові, згадуємо переможний проти ворогів день, і, приймаючи нині цей священний хліб, куштуємо його,та зберігаємо на всяку благу потребу, для здоров'я тілесного і духовного, заради спасіння душі і проти всякого недуга. Будемо вірити в Христа, Бога нашого, прославимо Воскреслого, повіримо Тому, хто явився апостолам, оспіваємо ребра Того, хто показав Свої ребра Фомі, подякуємо Тому, хто прийшов оживити нас. Будемо сповідувати Того, хто просвітив нас, звеличимо Того, хто подав нам невичерпні блага. Неділя 2-га після Пасхи називається ще неділею апостола Фоми. У євангельському читанні цього дня розповідається, як Господь наш Ісус Христос вивів з сумного стану невіри апостола Фому. За свідченням апостола і євангеліста Іоанна Богослова, Спаситель звернувся до Фоми: "подай перст свій сюди і подивися руки Мої; і не будь невіруючим, але віруючим". Слова Воскреслого преобразили серце Фоми. Апостол Фома, навіть не відчуваючи, вигукнув: "Господь мій і Бог мій!... І апостол Фома проповідував воскреслого Христа у багатьох азіатських країнах, дійшов аж до Індії, де і прийняв мученицьку смерть за проповідь Євангелія, проповідь Воскресіння. Назва неділі апостола Фоми, а в народі вона називається «Червона гірка», дає нам привід поговорити про віру і невіру. «Чи знайду Я віру на землі по Своєму другому пришествії» - запитує Господь. Бо «до кінця часів зміниться віра». Нині ми є свідками цього. Мало людей не тільки ходить до церкви, а й живе справжнім християнським життям, немає в нас крепкої віри. Але ж святі отці говорили, що ніщо не потрібно людині так, як віра в Бога.Людина повинна бути віруючою, або тією, що щиро шукає віри, інакше вона духовно порожня . Справжня віра в Бога- це душа народу. Без віри і страха Божого людина може стати духовним небіжником. Без віри суспільство може стати стадом звірів , готових знищити один одного. Невіра, богохульство- це великий гріх. Ї зараз наш український народ повинен ще більше об'єднатися в молитві до Бога, прагнути до єдності серед усіх громадян України! І берегти православну, батьківську віру! У вівторок після Фоминої неділі ( а цьому році 3 травня) – Радониця, Поминання всіх од віку спочилих православних християн, по народному «гробки». Радониця сходить до слів «рід» і «радість» - радість про воскреслого Господа , про перемогу над смертю, здобуту Спасителем. За словами святителя Іоанна Златоуста : «Есть средства облегчения мучений души грешника – творя частые молитвы о нем, раздавая милостыню, то хотя бы он и не достоин милости Божией, то нами Бог умолен будет». Треба дбати не тільки про гроби і пам’ятники, а про спасіння душ покійних – замовляти в православних храмах, монастирях заупокійні служби, творити милостиню.Але всі поминання повинні бути з вірою, з радістю про народження наших близьких в інше життя - життя особливо помолитися за спочилих воїнів- захистників нашої Батьківщини, за загиблих наших дітей і співвітчизників! Христос Воскрес, дорогі наші спочілі! Звернемося до Господа молитвою сповідника XX століття єпископа Варнави (Бєляєва) «З’єднай, Господи, померлих і живих у нескінченній радості!» Адже воістину Воскрес Христос! Протоієрей Євгеній Назаренко.