Благословіння Святої Гори

Роздуми в день престольного свята. Вісімнадцятого липня за новим стилем всі монастирі Святої Гори Афон, а також наша Українська Православна Церква вшановують пам’ять преподобного Афанасія Афонського. Цей день с 2012 року є особливим і для нашого міста. Всі православні жителі нашого обласного центру і багато гостей знають про церкву преподобного Афанасія, що на 101-му мікрорайоні, яка 18 липня святкує своє престольне свято. Немало віруючих задавалися питанням, чому саме на честь преподобного Афанасія Афонського, котрий жив у X столітті, освячений храм у нашому степовому місті? І через п’ять років після освячення цього благодатного храму, ми дізналися, що існує цікавий документ, знайдений відомим дослідником історії заселення нашого краю А.В. Пивоваром, який свідчить: 1757 года генваря 16 дня в журнале Правительствующего Сената записано: По доношению брегадира в крепости Святыя Елисаветы коменданта Глебова, коим по поданной Святыя Афонския горы Великая Лавры монастыря Преподобного Афонасия архимандрита Ерофея з братиею представляет о дозволении ему, архимандриту, построить своим коштом при крепости Святыя Елисаветы монастырь и о учреждении во оном на греческом языке иеромонахов и диаконов на несколько лет с переменою ПРИКАЗАЛИ: то доношение с приложенною притом оного архимандрита челобитною и з жалованной грамоты копиею отдать в Секретную экспедицию, исправясь о строении при Миргородском шанце монастыря, доложить. Подлинной за подписанием Правительствующего Сената: Протоколист Василей Флееров С подлинным читал канцелярист Сергей Зыков. Лавра святого Афанасія була і є найбільшим та найголовнішим православним монастирем святої гори Афон. Вона заснована у 963 році преподобним Афанасієм Афонським. У житті монастиря були різні періоди розквіту та занепаду після пограбувань. У XVII столітті лавра відродилася у своїй величі. Процеси відновлення продовжувалися і у кінці XVIII століття. І сьогодні Лавра святого Афанасія має великий духовний авторитет, зберігаючи почесне перше місце серед 20-ти афонських монастирів. Зазначимо, що у XVII-XVIII столітті багато монастирів України підтримували тісні стосунки з монастирями Святої Гори. Деякі з них навіть притримувалися афонського уставу. І духовний інтерес запорозьких козаків до Афону, прищеплювався саме через ці монастирі. У 1747 році, запорізькими козаками на Афоні був заснований скит на честь Різдва Божої Матері, який називався Чорний вир. У цій обителі ігумен і більшість ченців були колишніми козаками. Тому обитель неофіційно називалася «духовне Запоріжжя на Афоні». Її ктиторами були отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський та імператриця Єлисавета Петрівна. Знаючи про таку релігійність запорізьких козаків і всього українського народу, архімандрит великої Лаври Ієрофей, для духовної підтримки грецьких родин, бажав відкрити грецький монастир біля фортеці Святої Єлисавети, як представництво ( подвір’я) Афона на цих землях. На жаль, цьому великому благословенню Святої Афонської гори не судилося збутися. Проте афонські ченці не залишили наше місто і нашу землю без молитви. Греки-переселенці збудували на форштадті фортеці дерев’яну церкву, яка називалася на честь Володимирської ікони Божої Матері (зараз Кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці, в народі – Грецька церква). А Промислом Божим, через 255 років, по благословінню Високопреосвященнішого Іоасафа, митрополита Єлисаветградського і Новомиргородського, на західній околиці нашого міста в була побудована у грецькому стилі церква прп. Афанасія Афонського, яка відмічає сьогодні престольне свято. Вітаємо ключаря цього чудового храму, протоієрея Сергія із парафіянами. До речі у фортеці святої Елисавети було крім бастіонів і равелинів ще одне укріплення- шанець на честь преподобного Сергія Радонежського( 18 липня за н.стилем відмічається Православною церквою обрітення його святих мощей).

Протоієрей Євгеній Назаренко.