ВВЕДЕННЯ У ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Обрання Діви Марії, майбутньої Матері Божої, починаючи від перших синів Адамових і проходячи через всі покоління, за передбаченням Божим, доходить до царя і пророка Давида і наступників його царства і роду. Коли ж настав час обрання, то з дому і вітчизни Давидових були обрані Богом Іоаким і Анна, які, хоча були і бездітні, але через своє доброчесне життя краще за всіх підходили з коліна Давидового. І коли вони в молитві просили у Бога вирішення проблеми свого бесчадства і обіцяли Народжену, з самого Її дитинства, присвятити Богу, їм дарується від Бога майбутня Богоотроковиця , як Чадо. І ось, коли праведні Іоаким і Анна дізналися, що їх велике бажання здійснилося і Божа обітниця їм виконана, тоді вони ... поспішили виконати свою обітницю, дану Богу - віддати Йому на служіння свою Дитину. Коли Діві Марії виповнилося три роки, Її в супроводі батьків і дівчат із запаленими свічками приводять в Єрусалимський храм. Коли Ії поставили на першу сходинку Вона Сама , як доросла, без страху піднімається по 15-ти високих сходинках. А там, нагорі, біля входу Її зустрів первосвященик Захарія, чоловік святої і праведної Єлисавети, покровительки нашого краю, і по навіюванню Духа Божого вводить в храм, у Святая Святих, куди ніхто не сміє входити, крім нього, первосвященика, та й то лише один раз на рік. З цього дня Пресвята Діва залишається жити при храмі до виконання про Неї обітниць Божих... Цю подію і відзначає Свята Церква як велике і дванадесяте свято -Введення в храм Пресвятої Богородиці (4 грудня). Це свято показує нам, як з перших своїх кроків, по благословінню батьків, Діва Марія вступає в ті глибини молитви, благоговіння, любові, споглядання, чистоти, які складають Святую Святих. Діва Марія займалася в храмі читанням Святого Письма, святих книг, Вона не тільки молилася, а й працювала. За переказами, вона шила одяг священикам, церковні облачення, прибирала в храмі Божому. Діва Марія дала обітницю невинності і свято зберігала її все своє життя. Вона була завжди задоволена своїм життям, дякувала Богові за все. Це навчає і нас теж не нарікати, не скаржитися на свою життєву долю і не вважати інших щасливішими за себе... Цей день ми, християни, повинні сприймати і відзначати, як початок нашого спасіння, спасіння наших дітей через правильне їх виховання.

У народі цей день ще називають Третьою Пречистою (Перша Пречиста – 28 серпня, Друга Пречиста – 21 вересня).

4 грудня-престольне свято в Свято-Введенській Оптиній пустині, в Свято-Введенському чоловічому монастирі міста Києва, в сербському Хілендарському монастирі на горі Афон... і в Спасо-Преображенському соборі нашого обласного центру, де є приділ, названий на честь Введення. А в нашій фортеці святої Єлисавети, матері Іоанна Предтечі, є Пречисті ворота (де гармати стоять), а також укріплення на честь благовірного князя Олександра Невського (день його пам'яті 6 грудня) і великомучениці Катерини (день її пам'яті 7 грудня). Доречі, Олександр Невський - небесний покровитель міста Олександрії і дуже знаменно, що це місто було звільнено від фашистів саме на день своїх іменин – 6 грудня 1943 року!

Святий князь Олександр Невський показав приклад великого служіння Богу і Вітчизні. Він носив разом з княжим титулом Новгородський (тоді північна частина Київської Русі), і титул Київського і Володимирського князя. І саме день 6 грудня відзначається як день Української Армії! Дай Бог, щоб чесноти святого князя, його віру наслідували наші державні мужі і воєначальники, особливо ті, хто носить це святе ім'я.

Продовжується Різдвяний піст, час, коли посилюються домашні і церковні молитви, коли православні, виконуючи правила карантину, намагаються частіше відвідувати храм, бути на церковних службах, сповідатися і причащатися. І зараз час, коли необхідно посилити наші молитви за мир в Україні, за духовне здоров'я наших дітей. І особливо молитися за припинення епідемії, підтримувати своєю молитвою лікарів і хворих!

Зі святом, дорогі брати та сестри!

Протоієрей Євгеній Назаренко.

На фото: розпис Благовіщенського соборного храму.