Введення у храм Пресвятої Богородиці.

Багато тисячоліть людство, особливо боговибраний народ, чекали того дня, коли народиться наречена в Матір Господню Отроковиця, і коли Вона буде введена в храм Божий для виховання і життя при ньому.Коли постане перед Нею небесний Архангел Гавриїл з чудесним, найрадісним благовістям про зачаття і народження від Неї споконвічного Сина Божого і Бога… Дивне і святе відбулося і відкрилося в день, коли батьки Пречистої Діви, Іоаким і Анна, виконуючи свою обітницю Богові, повели Ії до Ієрусалимського храму. Маленьку Марію батьки віддавали жити при храмі для вивчення Святого Письма, для молитви до Бога і навчання жіночому рукоділлю. І, як оповідає Передання, Марія, ще зовсім маленька, трирічна, вільно по високих сходах піднялася до первосвященика. На той час, по черзі служіння, це був Захарія, чоловіка Ії родички праведної Єлисавети . Під впливом Духа Святого, він ввів Її у «Святая святих», у місце, невхідне ні для кого, крім первосвященика. І цей день свята Христова Церква відзначає як двонадесяте свято Введення у храм Пресвятої Богородиці. …З цього часу Пресвята Діва жила при храмі разом з іншими, присвяченими служінню Богу дівчатами, навчаючись читанню і розумінню Святого Письма і рукоділлю ( з роками Вона шила церковний одяг священнослужителям), прибирала у храмі Божому. Для молитви, якій присвячувала більшу частину часу, Вона входила до самого храму...Чому Пресвята Діва виховувалась саме у храмі, а не в оселі людській? За словами святого праведного Іоанна Кронштадського: «Бо храм є дім Божий і селище небесне, і в ньому спочиває Бог; у ньому серце та очі Його, за словом Писання, у всі дні, вдень і вночі, тим часом як у оселях людських царює суєта і всякий гріх»... 4 грудня – престольне свято в Свято-Введенській Оптиній пустині, в Свято-Введенському чоловічому монастирі міста Києва, в сербському Хілендарському монастирі на Святій Горі Афон… І в Спасо-Преображенському кафедральному соборі нашого обласного центру є придєл, названий на честь свята Введення. А в нашій фортеці святої Єлисавети, матері Іоанна Предтечі, є Пречисті ворота(де гармати стоять), присвячені Богородичним святам, а також укріплення на честь благовірного князя Александра Невського (день його пам’яті 6 грудня) і великомучениці Катерини (день її пам’яті 7 грудня). До речі, Олександр Невський – небесний покровитель м. Александрії і дуже знаменно, що це місто було звільнено від фашисткіх загарбників саме на день своїх іменин – 6 грудня 1943 року! Свято Введення у храм Пресвятої Богородиці допомагає нам зрозуміти значення молитви, значення храму та духовного життя. Ми не можемо порівняти своїх молитовних подвигів з тим, що відбувалося в глибині Єрусалимського храму, коли там перебувала Діва Марія. Але ж і ми, відвідуючи храм, відчуваємо серцем, що з нами відбувається щось особливе, бо благодать Божа нас освячує і умиротворює. Ми відчуваємо дію Божу, відчуваємо силу ззовні і зсередини. Відчуваємо, що піднімаємося сходами духовного сходження, одні швидше, інші повільніше, але всі – у напрямку "Святого Святих", до Господа. І в цій духовній ході ми йдемо не одні – поперед нас, підтримуючи і схвалюючи нас, йде Пресвята Діва. І ми співаємо разом з Церквою: "Днесь благоволения Божиего предображение..." Продовжується Різдвяний піст, посилюються домашні і церковні молитви і православні намагаються частіше відвідувати храм і частіше допомогати хворим і нужденним. Необхідно також посилити наші молитви за мир в Україні, за духовне здоров’я наших дітей. І особливо молитися за припинення епідемії, підтримувати своєю молитвою лікарів і хворих! Зі святом вас,дорогі брати і сестри! Протоієрей Євгеній Назаренко

Роспис Благовіщенського соборного храму