Володимирська ікона Божої Матері
- blagovichenya
- 8 сент. 2020 г.
- 3 мин. чтения
За переказами, Володимирська ікона Божої Матері була написана євангелістом Лукою на дошці того столу, за яким трапезували Ісус Христос з Пречистою Матір’ю та Йосипом Обручником, і подарована Пресвятій Діві при Її земному житті. До 450 року ікона знаходилася у Єрусалимі, потім була перенесена до Царгорода, а у ХІ ст. патріарх Константинопольский Лука подарував її, або точну копію цієї святині, Великому Киівському князю Юрію Довгорукому. Ікона знаходилася біля 25 років у Вишгороді. Коли син Юрія Довгорукого ,Андрій Боголюбський отримав у спадщину місто Ростов, він взяв з собою за порадою священнослужителів князівської церкви і цю ікону. Але по велінню Божої Матері,( відіння Ії було князю 1 липня, за новим стилем у 1157 році) поставив ікону не в Ростові, а у побудованому ним величному храмі тоді невеликого міста Володимир. З тих пір цей образ став називатися Володимирським. Ми звемо його також Києво-Вишгородським.
Володимирська ікона Божої Матері прославляється тричі на рік. Три свята присвячені Пресвятій Богородиці в ознаменування трьох великих, майже безкровних, перемог, здобутих руським народом над татарськими загарбниками,
в пам’ять про врятування всієї Русі від нашестя:
- хана Тамерлана у 1395 р. (8 вересня);
- хана Ахмата в 1480 р. (6 липня);
- кримського хана Махмет-Герея у 1521 році (3 червня).. 26 серпня/ 8 вересня по новому стилю 1395 р. хресний хід, на чолі з святителем Кіпріаном, зустрів чудотворний образ Володимирської ікони Божої Матері, що був перенесений також хресною ходою впродовж 11 днів з Володимира.І в цей день непереможний Тамерлан, після відіння йому грозної Небесної Цариці,за порадою його радників і йомовірно мусульманських служителів, приймае рішення повернути назад А він був вже на Рязанський землі.Автор ціеї статті був в Самарканді, відвідував з екскурсіею мавзолей Тамерлана та його родини. Там ,при вході , є карта його загарбницьких походів , його 40 міжнародних перемог. Ї тільки в одному місці він розвернувся на 180 градусів і без боя відступив. Так що це не легенда , а справжня історія! Як справжня історія і те,що Бородинська битва також відбулася 26 серпня, на Стрітення Володимирської ікони Божої Матері. Командував руськими військами фельдмаршал М.Ї. Кутузов, той котрий служив декілька років у 18 столітті у нашій фортеці святої Єлисавети і був разом з родиною прихожанином тоді ще деревяної церкви на честь Володимирської ікони Божої Матері. А в Бородинський битві приймав участь і Елисаветградський гусарський полк.Доречі, визволитель Европи від Наполеона, був декілька років і губернатором Києва. Саме він, як пишуть історики, стратегічно віддавши ворогові Москву,потім не дав Наполеону відступати на південь через Киів...
У 20-х роках минулого століття Володимирська ікона була вилучена богоборчою владою у церкви разом з іншими святинями і дорогоцінностями. Далеко не все уціліло , але Володимирська ікона збереглася, як геніальне творіння мистецтва живопису та шедевр світового значення.
15 грудня 1999 року чудотворна ікона Володимирської Богоматері була передана до державної Третьяковської галереї, а саме до храму святителя Миколая, який знаходився при ній.
Для збереження ікони у храмі були створені особливі умови: виготовлений спеціальний кіот, який захищає святиню від зовнішнього впливу, а у храмі підтримується однаковий клімат.
8 вересня Свята Церква святкує пам’ять святих мучеників IV століття Андріана й Наталії. Вони в православній церкві шануються як небесні покровителі християнського шлюбу. Це день ангела, іменіни усіх православних жінок, що носять ім’я святої Наталії. Більш 100 років тому, в селищі Великі Байраки, була побудована церква святих Андріана і Наталіі. Казали, що коли там на свята дзвонили у дзвони було чути в Елисаветграді. Дзвіницю зруйнували, але велична церква чудом Божим залишилася. І там в цей день престольне свято! Також у цей день в 1931 р. відійшла до Господа блаженна Марія Дівєєвська. Це та блаженна, котра завершила дивовижну спадкоємність Дівєєвських стариць, передбачила багато злодіянь «богоборчеської» влади, казала: «Когда правил Николашка, так была крупа и кашка, а теперь «новый режим», все голодные лежим». А у ніч з 4 на 5 липня (ст.ст.) 1918 р., тобто у ніч мученицької смерті царської родини, сильно бушувала і кричала: «Царевен штыками! Проклятые!..»
Дівєєво, як і Києво-Печерська Лавра, - особливі уділи Божої Матері на Землі. Не забуваймо, що камяний храм на честь Володимирської ікони Божої Матері Єлисаветграда - це теперішній кафедральний собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
Протоієрей Євгеній Назаренко
Comments