Встань і ходи!

Христос Воскрес! У четверту неділю після Пасхи (цього року 15 травня) Православна Церква згадує велике диво зцілення розслабленого( паралізованого). Чому Церква Христова, після розповіді про апостола Фому і святих жон-мироносиць пропонує нашій увазі оповідання про зцілення розслабленого, а не що-небудь інше? В цьому є важливий і спасительний зміст. До моменту пришестя у світ Христа Спасителя усе людство знаходилося в релігійно-моральному занепаді, в духовному розслабленні. Наскільки велика сила розслаблення від гріха, ми бачимо з Євангельского оповідання про диво зцілення розслабленого в Єрусалимі,в купальні при Віфесді (по- українські будинку милосердя). Ми чуємо в цей Недільній день на богослужінні в храмі,що 38 років розслаблений чоловік лежав при купальні, терпляче чекаючи "возмущения води" від сходження Ангела Господнього, щоб зцілитися. Невідомо, скільки років ще пролежав би він, якби Христос не зцілив би його безпосередньо Своєю Божественною силою, застережливо сказавши йому потім, при зустрічі в храмі: " Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!" (Євангеліє від Іоанна). Велика кількість інших хворих знаходилися при цій купелі і чекали руху води, щоб зцілитися. Проходили роки цих томливих очікувань і багато хто помирав,багато встигнули постаріти, так і не дочекавшись часу, коли вони могли омитися цілющими струменями води. " Бо Ангел Господній часом спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу" (Євангеліє від Іоанна). Ця купіль символізувала собою недостатність, малопотужність Старого Заповіту і вказувала на великі завдання і великі благодатні засоби Нового Заповіту, що наставав на Землі. Старий Заповіт мав на своїй меті підготовку людини до зустрічі з Джерелом живої води яка відразу ж і в належній мірі дарується Ним всякій людині, котра вірує в Ісуса Христа, як Сина Божого, Спасителя світу. Кожен немічний і розслаблений (фізично і духовно) з моменту приходу у світ Спасителя, точніше після Його воскресіння і дня Святої П'ятидесятниці, дійсно отримує можливість відродження, повернення до життя з Богом через купіль Святого Хрещення, через таїнства Покаяння і Святого Причастя, через любов до Бога і милосердя до ближнього. Христос воскрес, і Його животворяща хресна сила в нашій слабкості звершується. Звершується, коли ми зі смиренням та каяттям усвідомлюємо свої гріхи та недосконалість перед Богом за прикладом митаря, що кається і взиває до Бога : « Боже, будь милостивий до мене грішного!» (Євангеліє від Луки). Христос воскрес, і по вірі в Його воскресіння стали зміцнюватися і спасатися усі розслаблені гріхом, усі паралізовані і скуті. Преполовіння П'ятидесятниці - половина часу між Пасхою і П'ятидесятницею . У Старому Заповіті це свято називалося святом Кущей і було встановлено в пам'ять 40-річного походу євреїв з Єгипту у Святу Землю. Євреї, які вийшли з Єгипту у Святу Землю, не мали будинків і повинні були жити в кущах-наметах з деревних гілок. Після закінчення свого 40-річного походу євреї встановили семиденне свято Кущей . У це свято вони виходили зі своїх домів у виноградники, влаштовували палатки-кущі з деревних гілок і жили в них. На 8-ий день свята первосвященик виходив з Єрусалимського храму до джерела Силоамського, черпав воду з джерела, повертався в храм, змішував воду з вином і виливав на жертовник. Ісус Христос з’явившись цього дня серед безлічі народу і побачивши виливання води з вином на жертовник, вказав на Себе, як на Джерело живої води і сказав: " Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його" (Євангеліє від Іоанна). Той, хто прийняв слово Боже, сердечну віру, проявляє в собі життєву силу, готовий на все во славу Божу. Про яку ж воду говорив Ісус Христос? Вода жива - це благодать Святого Духу, яку подає Господь, якщо просимо про неї, благоговіємо перед нею, отримуючи її, якщо усім серцем віруємо в силу її. Якщо людина сповниться її у великій кількості, тоді благодать Божа виливатиметься з неї в любові, лагідності, смиренні і істині, буде освітлювати всі її вчинки. Як мало спокою і миру в серцях наших, особливо тепер, під час братовбивчої війни! Де ж їх знайти? Тільки у Того, хто Сам є єдиний істинний Світ. Він сказав учням Своїм : " Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!" (Євангеліє від Іоанна)ʼ'Всім нам, духовно і тілесно хворим, треба молитися до Бога , чекати і вірити, що настане час, коли Господь доторкнеться до нас Своєю благодаттю і скаже: « Встань і ходи!» Так із Християнською Україною повинно статися, віримо у велике духовне відродження нашого народу! Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Протоієрей Євгеній Назаренко.