Всі святі землі нашої, моліть Бога за нас!

Святі угодники Божі, прославлені Церквою Христовою - наші помічники і предстателі перед Богом упродовж усього нашого земного життя, тому молитовне звернення до них є природною потребою кожного християнина. Адже шанування святих є завжди шануванням нами Воскресіння Христового з мертвих і дарування нам вічного життя. У тривалий період часу від Пасхи Христової до Дня Святої Трійці, Православна Церква майже виключно в читаннях Євангелія від Іоанна Богослова, благовістника Ісусова Божества, в читаннях з Діянь святих апостолів та у богослужбових піснеспівах сповіщає нам про те, що воскреслий Христос є істинний Бог, творець Неба і землі, Котрий дарував нам воскресіння і вічне життя. Після цього святкового періоду, щоб як би ввести цю істину в нашу душу, зробити її дієвою для кожного з нас, Православна Церква приводить до нашого духовного погляду сонм Всіх святих, що просяяли як плід Воскресіння Христового(неділя всіх святих).

А потім, через тиждень,в цьому році 26 червня, у другу неділю після П’ятидесятниці, Православна Церква вшановує пам’ять всіх святих, котрі в землях Київської та Північної Русі , а також на Святій Горі Афон просіяли. Цей день можна назвати днем Ангела Київської Русі і іменинами Афона.

Складно перелічити всіх святих землі нашої за більш ніж тисячолітню історію християнства на Київській Русі. Неможливо перелічити новомучеників Руської церкви XX століття, мільйони невинних жертв, постраждалих тільки за те, що в душах їх жив Христос і вони залишилися вірними Йому. Але ми маємо пам’ятати імена і подвиги тих подвижників віри і благочестя, наших пращурів ,батьків, братів і сестер, які залишилися в пам'яті народній,які молилися і служили Богу на нашій Єлисаветградській землі. Це архіпастирі наші: Онуфрій, Прокопій, Порфирій, Антоній, епіскопи Єлисаветградські. Це і перший серед прославлених Єлисаветградської і Олександрійської землі – священномученик Миколай Іскровський. Це і прославлені в цьому році пресвітери Єлисаветградські – священномученики Миколай Виноградов і Платон Купчевський. Згадаємо і Єлисаветградського подвижника блаженного Даниїла, Христа ради юродивого, який жив в нашому місті , в кінці XVIII ст. і був похований на Петро-Павловському кладовищі. Це і багато подвижників віри в благочестя, що жили серед нас ще наприкінці минулого та на початку цього століття...

Свята Гора Афон - земний уділ Божої Матері, Її володіння і сад, місце спасіння для тих, хто хоче бути спасений (на цю святу землю вже більше тисячі років не ступала жіноча нога – там тільки чоловічі монастирі).

На Святій Горі Афон служили Богу і відомі наші подвижники – ієросхимонах Євфимій (Євтушенко), який останні десятиліття жив в нашому місті, де і відійшов до Господа в 1970 році та був похований на Далекосхідному кладовищі обласного центру. Це і духовний син ієросхимонаха Євфимія, уроженець міста святої Єлисавети - схимонах Євфимій (Вовкожа,1938-2002рр), що упокоївся в День Святоі Трійці, після Божественної літургії .Був похований на чернечому кладовищі Свято-Пантелеїмонового афонського монастиря .По афонській традиції його останки відкопали(15 листопада 2017 року) і після огляду іх він вважається афонською братією тим, хто догодив Богу. Тобто угодником Божим! І вони, наші подвижники віри і благочестя, разом з архієпископом Даниїлом, епіскопом Феодосієм, ієреєм Миколаєм Трубіним,схімонахом Юліаном та іншими подвижниками також торжествують в цей день в Церкві Небесній і моляться за нас!

Ми говоримо в цей день і про загиблих християн,наших воїнів-захисників віри і Вітчизни, про загиблих в цій війні наших співвітчизників…Багато хто з них наслідував по молитвах Церкви Христової Царства Небесного. І це теж день їх торжества!

12/25 червня виповнилось 268 років з дня заснування нашої фортеці святої Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя. Донесення намісника Лубенського монастиря ієромонаха Досифея, якє знайдено декілька років тому в архівних документах, що належали Київській митрополії – «… Божественную литургию и молебствіе отправили и крепость с – тія Елисаветы по чиноположениію церковному заложили. 1754 года июня 12-го дня.». Значить наше місто починалося з Божественної літургії і отримало велике Боже благословіння через священнослужителів Православної Церкви, які приїхали з Київщини та Полтавщини. Про віру і релігійність будівників( гетьманські козаки) та захисників фортеці свідчить те, що в ній кожне укріплення (бастіони та равеліни) носило ім’я святих угодників Божих, і навіть в’їзди називалися за християнськими святами- Троїцькими, Пречистенськими та Всесвятськими брамами. Багато з них також в царстві Небесному разом зі святими Руської землі.

Всі святі землі нашої, моліть Бога за нас, за нашу Україну, за закінчення війни!

Протоієрей Євгеній Назаренко.