До 270-річчя указу про будівництво фортеці Святої Єлисавети.

11 січня за юліанським календарем (24 січня за новим стилем) 1752 року, тодішнім правителем держави, імператрицею Єлисаветою, був підписаний указ про будівництво земляної військової фортеці святої Єлисавети (на честь небесної покровительки цариці, праведної Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя). Фортеця, виходячи з указу, спочатку була необхідна для захисту військово-землеробських поселень сербських, чорногорських та валахських переселенців новоствореної території Нової Сербії. Примітно, що це сталося напередодні дня пам'яті святителя Сави, першого архієпископа Сербського, дуже шанованого всіма православними народами Сербської держави... Згодом, як ми знаємо зі знайдених нещодавно архівних даних, перед початком будівництва були відслужені собором намісників Полтавських козацьких монастирів та благочинних парафіяльних церков гетьманських полків Божественна літургія та молебень і фортецю святої Єлисавети "по чиноположенію церковному заложили ". Основну земляну частину фортеці будували українські козаки восьми гетьманських полків, а їм допомагали сербські та російські військовослужбовці. З указу: «…оной крепости Св. Елисаветы, по мненію его Генералъ-Маіора, совершенно с наступленія будущей весны строеніемъ зачатой быть подлежитъ…» ********* К 270-летию указа о строительстве крепости Святой Елисаветы. 11 января по юлианскому календарю (24 января по новому стилю) 1752 года, тогдашним правителем государства, императрицей Елисаветой, был подписан указ о строительстве земляной военной крепости святой Елисаветы( в честь небесной покровительницы царицы, праведной Елисаветы, матери Иоанна Крестителя). Крепость, исходя из указа, была необходима для защиты военно- земледельческих поселений сербских, черногорских и валахских переселенцев новосозданной территории Новой Сербии. Примечательно, что это произошло в канун дня памяти святителя Саввы, первого архиепископа Сербского, очень почитаемого всеми православными народами Сербского государства... Впоследствии,как мы знаем из найденных недавно архивных данных, перед началом строительства, были отслужены собором наместников Полтавских казацких монастырей и благочинных приходских церквей гетманских полков Божественная литургия и молебен. И крепость была заложена по "церковному чину". Основную, земляную часть крепости строили украинские казаки восьми гетманских полков,а им помогали сербские и русские военнослужащие. Из указа: «…оной крепости Св. Елисаветы, по мненію его Генералъ-Маіора, совершенно с наступленія будущей весны строеніемъ зачатой быть подлежитъ…»