Друга неділя Великого посту.

Бог є Світло.

Друга неділя Великого посту (цього року 24 березня) присвячена пам'яті святителя Григорія Палами, архієпископа Фессалонітського і Собору всіх преподобних отців Києво-Печерських.

Святитель Григорій жив в XIV столітті і багато років духовно трудився на Святій Горі Афон, разом з афонськими подвижниками. Тому він знав, захищав і пояснював практику «розумної молитви», поширену на Горі Афон. Ченці Святої гори, доси свято чтять пам’ять та вчення святителя Григорія. Спростовуючи єресь західних богословів, він нагадував про слова Писання, що Бог є Світло, і, сповідуючи Бога-Отця і Бога-Сина, як Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, ми віруємо, що Богом-Світлом створено інше – тварне світло, те, про яке сказано в книзі Буття: «Сказав Бог, нехай буде Світло». І якщо той світ, про який нам сповіщає Бог - Світло, в якому «немає ніякої темряви» для нас залишається не побаченим, значить ми не приносимо гідного покаяння в тому, що перебуваємо в темряві.

У 1341р. Константинопольський Собор прийняв твердження святителя про те, що через подвиг посту і молитви Господь осяває віруючих благодатним Своїм Світлом, яким Він Сам сяяв на Фаворі. Святитель виклав вчення про Божественні енергії. Бог проявляє Себе в діях, а дія Божа - це Божественна енергія, по церковно-слов'янськи «благодать».

Святитель Григорій Палама писав: «Істинну красу можливо споглядати тільки очищеним розумом ».

На основі повчань Церкви святитель Григорій говорив, що Бог може бути близький людині, що в глибокому внутрішньому спогляданні, в глибокій тиші, віруюча благочестива людина може реально, а не ілюзорно, зустріти Самого Господа.

Про всіх Києво-Печерських святих, сяючих Божественною енергією, говорить Печерський Патерик: «Шануй преподобних угодників, вклоняйся їм з вірою і любов'ю нелицемірною». Вони навчають нас терпінню в спокусах, покаянню, любові, вірності Православ'ю. Вони навчають йти по стопах святих, щоб свого часу ми були записані в книзі Життя Вічного. Дай Бог, щоб всі православні нашої землі відвідали Києво-Печерську Лавру, третій уділ Божої Матері (після Афону), вклонилися її святиням і нетлінним мощам Києво-Печерських святих. Будемо пам'ятати, що в нашій фортеці святої праведної Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя, є укріплення (равелін) на честь святих Києво-Печерських. Уповаємо на їх заступництво перед Богом і просимо їх молитов за нас, за нашу українську землю!

А 30 березня пам'ять преподобного Алексія, чоловіка Божого. Преподобний Алексій, син благочестивих римських християн, народився за їх молитвою (подружжя довгий час було бездітне). З юності Алексій прагнув служити Богу, але батьки вирішили його одружити. У день свого шлюбу він таємно від батьків відплив до міста Едесса і став жити на паперті храму Пресвятої Богородиці, молячись там 17 років. Але коли паламарю цього храму було веління Матері Божої: «Введи в Мою Церкву чоловіка Божого, гідного Царства Небесного» і багато людей дізналися про праведника, що сидить на паперті - Алексія, він, уникаючи слави, сів на корабель, що йде в Кілікію. Корабель буря прибила до берегів Італії і, за Промислом Божим, Алексій повернувся до Риму! Преподобний Алексій ще 17 років жив у дворі свого батька, ніким не знаний, смиренно терпів образи від слуг, приймаючи милостиню зі столу батьків своїх. Важко було Алексію бачити скорботу батьків і нареченої, яка залишилась йому вірною, але любов до Бога утримувала його відкритися. У день смерті Алексія (411р), під час літургії , Папа Інокентій і цар Гонорій почули голос з Неба, що повелів їм знайти чоловіка Божого в будинку Евфіміана, отця Алексія; знайшли його вже померлим. В руках у нього був сувій, в якому було викладено його житіє. Це житіє святого Алексія було протягом кількох століть одним з улюблених читань наших православних предків в Київській Русі і потім в «землі козаків» - території Запорізьких земель. Частково про це нагадує і бастіон святого Алексія в нашій фортеці святої Єлисавети.

Дай Бог нам очистити наші серця і побачити духовними нашими очима, Нетварне Божественне Світло, пізнати силу благодаті Божої і духовну силу святих євангельських імен (адже ім'я Єлисавета означає «Та, що шанує Бога»). І молитися за нашу землю, за наш народ, щоб не втратити Божого благословення!

Протоієрей Євгеній Назаренко.