ЗНАМЕННЯ БОЖІ ТА ЧУДЕСА ЖИТТЯ

До 850-річчя ЗНАМЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ, що було у Новгороді Великому.

10 грудня Православною Церквою прославляється Божа Матір на честь Її чудотворної ікони «Знамення», згадується знамення Пресвятої Богородиці, яке сталося у 1170 р. у Великому Новгороді, який в ті часи був найпівнічнішим містом Київської Русі. Тоді були нерідкіми міжусобиці , ворожнеча між містами і князівствами, і підкорити Великий Новгород намагалися сусідні руські князі .Але Правда Божа була на боці жителів, котрі захищали своє рідне місто. Була піднята на фортечну стіну древня ікона Божої Матері . Вона супроводжувалась єпископом, священнослужителями і хором, співаючими молитви. Божа Матір через свою ікону, через Церкву Христову, хотіла примирити одновірців, закликати їх до миру, до переговорів. Але вони в своїй самовпевненості і зухвалості почали стріляти в хресний хід, насмілилися пускати стріли в образ Богородиці, почали війну по суті проти своєї ж Церкви. Одна стріла влучила в ікону Богородиці і тоді ікона сама повернулася обличчям до міського народу. А нападників охопив жах, у них помрачився зір, вони стали вражати один одного і були розбиті новгородцями. Так ,саме 850 років тому за заступництвом Божої Матері було врятовано місто від розграбування, а його мешканці від гибелі і полону. Божа Матір явила свій Покров над містом і його жителями, це було Їі Знамення...

Знамення - гучний голос Божий, що сповіщає, застерігає, вказує і тому звернений до всіх. Знамення Божі відбувалися і відбуваються заради людей. Наприклад, знамення чудесного порятунку царської сім'ї в 1888р при катастрофі поїзду біля станції Барки Харківської губернії. Там був і 20-річний цесаревич Миколай (нині святий мученик Православної церкви). Це явне чудо милості Божої послужило будівництву величної кам'яної Знаменської церкви в Елисаветграді.В нашому місті, як ми зараз достовірно знаємо, були дві Богородичні церкви на честь ікони Божої Матері «Знамення». Це похідна дерев’яна церква, котру у серпні 1754 року надіслали до нашої фортеці святої Єлисавети. Саме вона зараз вважається першою церквою нашого міста. Друга Знаменська церква була побудована недалеко від фортеці в районі тодішнього Биково, де мешкали родини військових. Вона також була спочатку дерев’яною а потім, наприкінці XIX століття, на її місці була збудована велична кам’яна церква, котру називали архітектурною домінантною правого берегу Інгулу. Вона була збудована саме в спогад чудесного порятунку царської родини. Освячення цього прекрасного храму, який був окрасою Єлисаветграду, відбулося восени 1893р. А 27 листопада/10 грудня в цьому храмі відзначалося престольне свято. Зараз на місці зруйнованої богоборцями церкви знаходчться будівлі тубдиспансеру, міської санепіденстанціі. Невеликий пам'ятний хрест нагадуе про наше величне православне минуле.

10 грудня - це і день іменин міста Знам'янка, в якому від самого початку була Знаменська церква. Ми мало знаємо про духовну історію цього міста, яке є великим залізничним вузлом, але саме до 10 грудня 1943р. Знам’янку було звільнено від фашистських загарбників. І це теж ознака Промислу Божого і молитви за нас Божої Матері. І таких прикладів можна навести чимало!

Набагато частіше відбуваються в нашому житті просто чудеса. Бо чудо в більшій мірі є щось сокровенне, внутрішнє. Чудо - це дія вищих і вічних законів буття в нашому світі. А скільки чудесних зцілень, фізичних і душевних, отримують всі, хто з вірою звертається до Господа Іісуса Христа, Пресвятої Богородиці і святих угодників Божих, від ікон і святих мощей, на могилах навіть неканонізованих подвижників віри та благочестя.

А ікони Божої Матері і зараз плачуть і кровоточать... закликаючи нас до покаяння, милосердя, любові до ближнього. Но ми не чуємо і не бачимо - звершуються страшні беззаконня ,нехтуються Божі закони, ставиться під сумнів Істина Христова...

Але , дорогі православні, не будем сумувати і опускати руки.

«Господь створить диво і по молитвам грішної людини, як тільки змириться душа її… Дух Святий, який живе в людині творить чудеса». Господь хоче щоб всі спаслися і вічно були з Ним, тому слухає молитви і грішної людини, заради користі інших, або того, хто молиться (писав великий святий XX століття прп. Силуан Афонський).

Але є в житті головне чудо - любов людини до Бога і до іншої людини. А все, що веде до цієї любові, і є чудо життя.

Триває Різдвяний піст. Принесемо Богу наші покаянні молитви, добрі справи і нашу надію. А також молитви за одужання хворих за припинення епідеміі, за мир на Україні. Покаятися - не означає тільки оплакувати минуле. Це означає повернутися обличчям до Бога, відновити відносини любові і взаємної вірності. Істинне покаяння - завдання на майбутнє. Але теперешній час залежить від нас. А в житті християнському завжди є місце чуду!

Протоієрей Євгеній Назаренко.