ПЕРЕМАГАЙТЕ ЗЛО ДОБРОМ.

1917 рік. На Русі знову розпочався смутний час. На Помісному Соборі Руської Православної церкви, у серпні, постало питання патріаршества. Передчуття прийдешнього хаосу і «царства антихреста» охопило майже всю країну. І під грім гармат 18 листопада 1917 року вступає на Патріарший престол Першосвятитель Тихон, щоб зійти на свою Голгофу і стати святим Патріархом-мучеником. Згодом, після інтронізації Патріарха Тихона на Червоній площі, відбувся грандіозний хресний хід, у якому взяли участь сотні тисяч людей. Коли Патріарх Тихон благословив тих, хто молився про його майбутнє служіння, уся площа опустилася на коліна в знак визнання того, що Патріарху доручена особлива місія – молитися за народ Божий, за всю Русь, за всіх православних. І слізно плакав новий Патріарх перед Господом за свій народ,за Церкву Божу: «Господи, сыны русские оставили Завет Твой, разрушили жертвенники Твои, стреляли по храмовым святыням, избивали священников Твоих...» Ці слова актуальні і зараз... Незважаючи на гоніння, арешт – він був ув'язнений протягом року, двох спроб вбивства, святитель Тихон продовжував приймати людей у Донському монастирі, де він жив усамітнено, і люди йшли нескінченним потоком, прибуваючи часто здалеку.Підтримували зв'язок з патріархом і наші, єлисаветградські єпископи і священнослужителі. За народним церковним переказом саме патріарх Тихон , за проханням віруючих,благословив збирати документи для канонізації нашого подвижника,блаженного Даніїла(Елисаветградського). Прославлення святителя Патріарха Тихона відбулося на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви – 9 жовтня 1989 року – у день памяті апостола та євангеліста Іоанна Богослова, і багато хто бачить у цьому Промисел Божий. «Дети, любите друг друга, – каже в останній проповіді апостол Іоанн. – Это заповедь Господня, если соблюдете ее, то и довольно.» В унісон звучать останні слова Патріарха Тихона: «Чадца мои! Все православные люди! Все христиане! Только на камени врачевания зла добром созиждетса нерушимая слава и величие нашей Святой Православной Церкви, и неуловимо даже для врагов будет святое имя ее, чистота подвига ее чад и служителей. Следуйте за Христом! Не изменяйте Ему. Не поддавайтесь искушению, не губите в крови отмщения и свою душу. Не будьте побеждены злом. Побеждайте зло добром!» Через 67 років з дня кончини святителя Тихона, Господь дарував Русі святі його мощі для її укріплення на майбутні важкі часи. Покояться вони у великому соборі Донського монастиря. В зараз Православна церква закликає усіх християн очистити серця свої покаянням і молитвою, згадати життя і подвиги наших благочестивих православних предків. Перемогу любові і добра своїм життям показав і наш земляк, священик Миколай Трубін, який дуже шанував святого патріарха Тихона, і особливо відмічав його благодатну ікону- портрет, написанний за часів керування нашої епарїії митрополитом Нестором(Анисимовим).Ікона знаходиться в Спасо-Преображенському соборі нашого обласного центру. Отець Миколай відійшов до Бога 14 листопада1997 року . Все більше і більше людей приходять на його могилу,що на Ново-Лелеківському цвінтарі і по молитвам отримують Божу допомогу, втіху і зцілення. Протоієрей Євгеній Назаренко