Східна Церква з давніх часів 29 липня/ 11 серпня за новим стилем святкує Різдво святителя і чудотворця Миколая.
Окрім двох основних свят, присвячених святителю Миколаю, які святкуються (за новим стилем) 19 грудня (блаженне упокоєння святого) та 22 травня (перенесення святих мощей до міста Бар), церковне вшанування святого чудотворця Миколая відбувається разом зі святими апостолами протягом року кожного четверга.
А ось свято його народження (різдва) в наш час поки не дуже відоме в Україні, хоч святкування Різдва Святителя Миколая широко відзначалося в нас, ще з часів Київської Русі. Однак за правління Катерини ІІ загальноцерковне святкування Різдва святителя Миколая Чудотворця на території Російської імперії, до складу якої в той час входила більшість території України, було скасовано,як було закрито багато монастирів та скитів...
Святий Чудотворець Миколай народився 258 року у місті Патари, неподалік Лікії, що на південному узбережжі малоазійського півострова. Його батьки Феофан і Нонна були благочестивими і праведними християнами, але довгий час були бездітними, Вони сумували, але не переставпли постійно молилися Богові щоб Господь дарував їм дитину. Господь почув молитви подружжя, укріпив їх віру і послав їм сина.А вони з великою подякою до Бога, дали обітницю присвятити єдину дитину служінню Христу Спасителю .
Немовля ж Миколай з дня свого народження, промислом Божим, показало людям світло майбутньої своєї слави великого чудотворця. Перше чудо було явлене при народженні, коли матір зцілилася від важкої хвороби. До того ж новонароджене немовля ще в купелі під час хрещення простояло на ногах весь час ніким не підтримуване, віддаючи цим честь Пресвятій Трійці.
Вже з дитинства святий Миколай розпочав посницьке життя, приймаючи молоко матері по середах і п'ятницях, лише один раз, після вечірніх молитв батьків. Ставши трохи старшим, він досяг успіху у вивченні Священного Писання, цілі дні проводив у храмі, до пізньї ночі молився та читав книжки. Будучи постійно в працях і молитвах, Микола також виявляв велике милосердя до оточуючих, приходив на допомогу стражденним і роздавав своє майно нужденним. Сам він вів простий і вельми аскетичний спосіб життя і прославився, як великий подаижник і угодник Божий.
Ще за життя святитель Миколай творив багато чудес – не раз рятував потопаючих у морі, виводив із полону та ув'язнення , зцілював людей від недуг і навіть воскрешав померлих. Завжди боровся за правду і вимагав у можновладців відновлення справедливості, вчив своїм прикладом любові та співчуття до всіх людей. Сам був ув'язнений і катований за віру Христову у часи гонінь на християн. Святитель Миколай прожив достойне й праведне життя та досягнувши старості мирно відійшов до Бога.
Тому й не дивно, що цей святий шанувався за всіх часів багатьма людьми, цілими народами і не тільки християнами. Проте, точний час встановлення святкування Різдва святителя Миколая Чудотворця невідомий. Найімовірніше, це свято було місцевим у малоазійських Мирах Лікійських, де святитель служив архієпископом, і на батьківщині його батьків – у Патарі.
Потім, у пору хрестових походів, це свято могло поширитися по всій Візантійській Імперії і прийти до Київської Русі, де святий Миколай був шанований з давніх часів.
З ІХ століття Миколай Чудотворець шанувався на Київській Русі, як небесний покровитель державної влади – вважалося, що він особливо опікується православними правителями( згадаємо київського князя Аскольда, який отримав при хрещенні ім'я святителя Миколая).
Свято Різдва святителя Миколая розкриває нам велич того дару Благодаті, яким наділяє Христос Спаситель кожного, хто приходить до Нього з чистим серцем. Це дивовижний гімн єднання людини з Богом, прославлення Божого Сина, Іїсуса Христа. Тут все нагадує про близькість Бога до людини. Все сповнене надією істинної радості, слави і вічного життя для тих, хто невпинно зміцнюватиметься в рішучості бути завжди з Христом,бути вірними Його Церкві.
