Різдво Христове

Величне і знаменне свято Різдва Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа! Ця подія поширюється на увесь всесвіт і обіймає собою мир видимий і невидимий. До нєї причетні і Небо, і земля, і людина. Народжується Спаситель у Віфлєємі, серед бідності і убозтва; а тим часом дізнаються про Нього і славословлять Його народження і жителі вишнього світу, ангели. Разом з ними і небесні зірки, і прості пастухи і східні мудреці. Хто не затамує подих від благоговіння перед народженим Спасителем світу ? Якщо Ангели славили Його, то тим більше славити повинні ми, врятовані Ним. Не для Ангелів сходив Він на землю, а для нас, смертних людей. Не від Ангелів прийняв Він плоть Собі, але "від сім'я Авраамова вдягався Він тлінною плоттю". Не заступник або Ангел з вишнього, сотвореного світу прийшов до нас, але Сам Господь втілився від Пречистої Діви для нашого спасіння. Це велике і незбагненне таїнство народження Ісуса Христа ми маємо відчувати і прославляти усім серцем. Від народженого Христа Спасителя посилається особливе благовоління Боже на людей. Правда, і до Різдва Христового людина користувалася милістю Божою через створену Богом природу і через Божественне одкровення. Але ніколи так не проявлялася любов Божа до людини і матеріального світу, як в Різдві Христовому. «Тако бо возлюби Бог мир, яко и Сына Своего Единородного дал есть, да всяк веруяй в Онь не погибнет, но имать живот вечный» (Євангеліє від Іоанна). Людина і раніше могла бути близькою до Бога і користуватися Його благоволінням; але тепер, з втіленням Сина Божого, вона стала знаходитися в постійному союзі з Богом. Тепер колишнє протистояння між Богом і людиною зруйноване, знищене саме наше" гріховне рукописання". Тепер Небо поєдналося із землею і тимчасова лествиця, що бачив уві сні праотець Іаков,зробилася дійсною і постійною. По цій лествиці не лише Ангели можуть сходити до людей на землю, але і люди можуть підніматися до вишнього світу і навіть до Самого Бога, у владі Котрого і живі , і померлі. Відколи Пресвята Діва натхненням Святого Духу зачала в череві і народила вічного Сина, відтоді народжений Нею Син перебуває з нами, як наш Спаситель. Він насичує вірних в таїнстві причастя Своєю Плоттю і Кров'ю, зберігає від усякого зла і перебуває з нами в "усі дні до кінця світу." «С нами Бог, разумейте языцы и покоряйтеся: яко с нами Бог »…. З великою вірогідностю і визнається 749-й рік від заснування Риму - роком Різдва Христов. Зі змісту четвероєвангелія не можна точно визначити і день Різдва Христового. Східна Церква спочатку святкувала його в один день з Богоявленням під загальною назвою "Феофанія" - "Явління Бога у світ" - 6 січня (ст.ст.). У Західній же церкві Різдво Христово здавна святкувалося 25 грудня (7 січня по н.ст.). З кінця IV ст. і Східна Церква почала відмічати Різдво Христове 25 грудня за Юліанським календарем (7 січня по н.ст.). Різдвяним святвечором (6 січня) закінчується Різдвяний піст і 7 січня, після Божественної літургії християни розговляються (тобто споживають скоромну їжу). Протягом Святок ( з 8 по 17 січня) піст в середу та п’ятницю скасовується. На другий день святкування Різдва Христового ,в день святкування Собору Пресвятої Богородиці (8 січня) відзначається річниця визволення нашого обл. центру від німецько-фашистських загарбників. Собор – це зібрання, це багато святих, які особливо прославили Божу Матір своїми справами і творіннями. У першому ряду цього Собору стоїть праведна євангельська Єлисавета, мати Іоанна Хрестителя. Нехай це велике і радісне свято Різдва Христового, наше державне свято ,стане для всіх джерелом християнської віри, надії і любові, джерелом радості і світла. І допомоги від «Різдвяного Ангела» всім, нужденним і страждучим Зі святом вас, дорогі співвітчизники! Протоієрей Євгеній Назаренко.