СВЯТО НАШОЇ НАДІЇ.

Давно це було - понад 1100 років тому. У Влахерському храмі в Константинополі під час всенощної служби напередодні недільного дня великий праведник того часу блаженний Андрій, Христа ради юродивий, разом зі своїм учнем Єпіфанієм побачили дивне видіння. Від Царських врат по повітрю йшла велична Діва разом з Ангелами і святими. Іоанн Хреститель і апостол Іоанн Богослов підтримували Її під руки, а багато святих в білосніжних шатах оточували Її, співаючи гімни і священні пісні. Коли вона наблизилася до амвону, блаженний Андрій, не вірячи своїм очам, запитав Єпіфанія: «Бачиш Госпожу та Царицю світу?» - «Бачу, отче мій духовний, - відповів той: бачу і ужасаюся». А Вона, схиливши коліна, молилася довго до Бога за всіх жителів міста . Потім підійшла до престолу , і тут так само гаряче молилася за присутній в храмі народ. Після закінчення молитви Пресвята Богородиця зняла з Себе подібне до блискавки покривало, яке носила на Пречистій Главі Своїй, і, тримаючи його з великою урочистістю, простягла над всіма людьми, що молилися в храмі. І довгий час, видимо було це розпростерте над народом покривало( омофор), яке випромінювало з себе славу Господню... Бачили так виразно Покров Божої Матері тільки блаженний Андрій і Єпіфаній, але всі інші повірили і допомога Божа прийшла до столиці, що перебувала в суворій облозі. Безжалісний ворог без видимих причин відступив і залишив свої загарбницькі наміри... З того часу православні жили і живуть вірою в заступництво Пресвятої Богородиці. І ми, як і наші пращури віримо, що Покровом цим береглася і творилася земля Руська - «Дім Пресвятої Богородиці"! На Київській Русі в 1164 році було встановлене Православною Церквою спільно князем Андрієм Боголюбським, сином великого київського князя Юрія Долгорукого урочисте, велике свято Покрова Пресвятої Богородиці, що завжди святкується 1 жовтня/14 за н. стилем. І так урочисто цей день відзначався і відзначається на православних Руських, Українських та Білоруських землях. Покров Пресвятої Богородиці - це вираження заступництва Цариці Небесної, символ надії, яку люди покладають на Небесну Матір. Чому ж саме на Київській Русі такий дорогий цей символ? Тому, що протягом усієї особливої , часто драматичної історії нашої Батьківщини наші народи перед лицем величезних випробувань, що часто загрожували самому його існуванню, усвідомлюючи недостатність своїх сил, звертали свій погляд і молитву до Цариці Небесної. Вірили, що Вона допоможе, Вона захистить і збереже. Символом цього захисту Цариці Небесної і є Ії омофор, її Покров. І у найважчі моменти свого життя наші прадіди і батьки нерідко залишалися один на один зі стихійним лихом, один на один зі скорботою. І тоді вони чітко розуміли, що крім Неба, у них немає нікого, хто протягнув би руку допомоги. Ось чому Цариця Небесна, до якої ми звертаємося з особливою вірою , тримає в руках Своїх Покров - символ заступництва, символ допомоги і надії. Перш за все суть свята Покрови в тому, що вшановується нами Мати, Яка через Хресну смерть Свого Божественного Сина усиновила все людство, особливо християн. Мати, яка приймає в серце всі наші прикрощі, всі страждання, весь наш нестерпний біль. Над усіма людьми, над кожним з нас готова Вона тримати Свій невидимий тілесними очима Покров. Молиться Вона і зараз, і завжди, і всюди… Свято Покрови Пресвятої Богородиці – день православного запорізького козацтва, день захисника України, наше державне свято. На нашій українській землі завжди було дуже багато величних Покровських храмів,.Є вони, побудовані, або відновлені і зараз !На Єлисаветградській і Александрійській землі Покровських храмів більше, ніж храмів з іншою назвою. Престольні свята в цей день відбуваються і в місті святої Єлисавети, і в Александрії, у селах Покровському, Злинці, Аджамці, Голотківці та багатьох інших. Давайте, молитовно співати разом з нашою Православною Церквою: «Радуйся, Радосте наша, покрий нас від всякого зла чесним Твоїм омофором» і завжди щиро молитися до Бога і до Пресвятої Богородиці. Зі святом вас, дорогі співвітчизники! Протоієрей Євгеній Назаренко. На фото: роспис та мозаіка Благовіщенського соборного храму.